(про анекдот)

1) ( короткая история) anecdote; funny story

2) ( шутка) joke

••

1. n

1) щось необроблене (сире); сировина

2) (the raw) садно, болюче місце

2. adj

1) сирий, неварений

2) недопечений, недосмажений; недоварений

3) необроблений, сирий

4) невичинений

5) гірн. незбагачений

6) неочищений

7) розм. нерозведений; чистий, без домішок

8) текст. не валяний (про сукно)

9) фот. неекспонований (про плівку)

10) розм. ненавчений; недосвідчений, необізнаний

11) обідраний, позбавлений шкіри, кровоточивий; чутливий; подразнений

12) вогкий; холодний і вологий; сирий

13) грубий, примітивний (про мистецтво тощо)

14) різкий (про колорит)

15) кострубатий (стиль)

16) примітивний (про людину); неотесаний, грубий

17) несправедливий, жорстокий; нечесний (про ставлення тощо)

18) амер., розм. голий, оголений

19) амер., розм. непристойний (про анекдот)

3. v

здирати шкіру; натерти, намулити

* * *

1) садно, хворе місце

2) оголеність

3) що-небудь необроблене, сире; сировина

1) сирий, неварений

2) cпeц. сирий, необроблений

3) ненавчений, недосвідчений

4) обдертий, позбавлений шкіри, який кровоточить; чутливий; роз'ятрений ( про шкіру)

5) нерозбавлений ( про алкоголь); чистий, без домішків

6) вогкий, сирий; холодний, вологий

7) грубий, примітивний ( про мистецтво); різкий ( про колорит); необроблений, шорсткуватий ( про стиль); примітивний ( про людину); грубий, неотесаний

8) несправедливий, жорстокий, нечесний (про ставлення, відношення)

9) aмep. голий, оголений

10) aмep. непристойний, сальний

1) волосатий; волосистий; волохатий

2) волосяний, зроблений з волосся

3) ворсистий (про тканину)

* * *

1) волосатий, волохатий

2) волосяний, зроблений з волосу

3) страшний; небезпечний; важкий

4) старий, заяложений; з бородою ( про анекдот)

5) неприємний, противний

6) aмep.; cл. чудовий, відмінний

7) iм. особливо небезпечна ситуація

1) непристойний, паскудний

2) брудний

* * *

1) тупий, незагострений, без гострого кінчика

2) безглуздий, безцільний

3) недотепний, банальний, заяложений

4) спорт. з невідкритим рахунком

* * *

1) тупий, незагострений, без кінчика

2) безглуздий, безцільний; недотепний, плоский ( про анекдот)

3) cпopт. з невідкритим рахунком

1) волосатий, волохатий

2) волосяний, зроблений з волосу

3) страшний; небезпечний; важкий

4) старий, заяложений; з бородою ( про анекдот)

5) неприємний, противний

6) aмep.; cл. чудовий, відмінний

7) iм. особливо небезпечна ситуація

1) тупий, незагострений, без кінчика

2) безглуздий, безцільний; недотепний, плоский ( про анекдот)

3) cпopт. з невідкритим рахунком

Для чего используются грубые, вульгарные слова? Для того чтобы выразиться мощно, смачно, значимо. Чтобы подчеркнуть свою крутизну, привлечь внимание, удивить. Чтобы наехать, шокировать, высмеять.

Но это, по сути, те же функции, которые выполняют шутки и анекдоты. Они, кстати, не вызывают возмущения только тогда, когда это "не про нас". А если про нас - приятного для большинства мало.

Любимые народом приколы играют в жизни ту же роль, что и крепкие выражения. Хотя грубый мат для достижения "эффекта контраста" в шутках совсем не обязателен. Чем возвышеннее объект, тем меньшего его "опускания" достаточно, чтобы вызвать улыбку. При рассказе о святом и обычная бытовая речь звучит комично, не говоря уж о пограничных терминах. Приведем для примера анекдот без непечатных слов, воспринимающийся, тем не менее, как совсем неприличный.

Кстати, именно святое, почитаемое большинством, - идеальный объект для анекдотов. В США, стране очень религиозной, про священников их издают многотиражными покетбуками.

В шутках можно говорить о запретном, о том, чего в обычной, а тем более официальной, речи нельзя касаться совершенно. Все как с употреблением табуированной лексики.

Вульгаризм - часто элемент юмора, используемый для его усиления. Хорошую шутку он не испортит. Правда, юмор - вещь намного более творческая, чем ругательства. Все ли с этим согласны? Фанаты группы "Ленинград", ау! Мы ждем ваших критических комментариев.

Анекдот или шутка, как и ругательство, могут шокировать. Причем заранее можно этого и не предполагать.

В шутке можно сказать так и о таком, о чем в официальной ситуации (где, естественно, и ругаться нельзя) не скажешь никогда. Исключено! И ограничения для грубости и насмешки одни и те же. Выражаться очень грубо (= говорить чересчур несерьезно и остро) нельзя по поводу святого, интимного, в определенных местах и компаниях: при женщинах, детях ит.д.

Нельзя не отметить, что дискриминация относительна: женщины и дети тоже многое себе позволяют в своих компаниях. И совсем не безобидное. Словом, не только мужики стараются не ругаться при женщинах и детях, но и наоборот.

Все сказанное выше в этой главе относится в равной степени и к России, и к Америке. Но есть и отличия. В Штатах гораздо более щепетильно подходят к национальным отношениям, более чувствительны к разговорам о них. Наций ведь там масса и нет одной - главной, как у нас.

Земля там такая же английская, как и ирландская, польская, немецкая ит.д. Мексиканцу, въехавшему легально, немыслимо сказать: "Убирайся домой в свою Мексику". Хотя, возможно, многие этого бы и хотели. Но такое не просто неодобряемо, оно запрещено, подсудно.

По этой причине шутки и анекдоты по поводу разных наций в США грубы и опасны. Представители этих самых наций там гораздо более чувствительны, чем в Европе и России. Расизм в Америке на всех уровнях запрещен, даже намек на него воспринимается болезненно. Но шутка и обязана касаться запретного, чтобы быть смешной. Итог: анекдотов на национальные темы существует в США масса, нет народа, который не был бы осмеян. Более того, существуют анекдоты, обидные для нескольких или даже всех наций сразу. Вот пример подлинного интернационализма!

Чтобы не быть голословными, приведем примеры из длинных американских "национальных" и межнациональных серий. Постараемся выбрать анекдоты, где есть слова из нашего словаря (приводим их в скобках).

- Да все ждал, когда погасят красный фонарь и зажгут зеленый!

Как узнать польского Peeping Tom (это нарицательное имя того, кто любит подглядывать за чем-то неприличным, например, как в туалет ходят или любовью занимаются).

·

- Почему баксы (bucks) зеленые?

- Да евреи их рвут до того, как они созреть успевают!

·

- Почему Иисуса считают евреем?

- Все признаки налицо: до 33 лет его содержали родители, он всю жизнь считал свою мать непорочной девственницей (virgin), а она его - Богом (God)

Сначала пояснение. Слово WASP (White Anglo-Saxon Protestant) обозначает - обеспеченный белый американец (подробнее см. в словаре).

- Два. Один - чтобы приготовить мартини, а второй - чтобы позвонить электрику.

·

- Как WASP сделает предложение?

- Он спросит: "Как ты отнесешься к идее быть похороненной в нашем фамильном склепе?"

·

- Что говорят люди, увидев черного мальчика на велосипеде?

- Кричат: "Держите вора (thief)!"

·

- В чем негру из Гарлема труднее всего разобраться?

- В том, к кому нужно подойти в День отца.

Пояснение. В Америке кроме женского праздника (День матери - Mother's Day) есть равноправный мужской (День отца - Father's Day), когда последних принято поздравлять. Но понять, кто же твой настоящий папа, в Гарлеме невозможно (так считают авторы анекдота, и не только они).

- Помогите! Ирландец изнасиловал (raped me)!

- Почему ты решила, что он ирландец?

- Так еле расшевелила, а потом все время приходилось ему помогать!

·

- Почему черные не женятся на мексиканках?

- Боятся, что дети получатся такими ленивыми, что не захотят и воровать (steal).

·

- Что получится, если скрестить пуэрториканца с китайцем?

- Угонщик автомобилей (carjacker), который машину водить не умеет.

·

- Как сделать, чтобы у англичанина была радостная старость?

- Расскажите ему в молодости анекдот (joke), в семьдесят рассмеется.

Для представления достаточно. Извиняемся перед соотечественниками, а также канадцами, итальянцами, французами, арабами ит.д. за то, что анекдоты про них за неимением места опустили. Надо ведь еще дать читателю представление об остальных поводах для американских шуток.

Вот еще типичные анекдоты о разном.

- Его забирают (pick up) постоянно, а ее иногда.

Анекдот построен на игре слов (подобных масса). To pick up - забирать, подбирать. Сделать это можно и с мусором (который вывозят, убирают), и с девушкой (которую можно "подцепить", "снять", с чем девушкам из Нью-Джерси иногда везет). Слова играют (и это обыгрывается) в любом языке. Вот отечественный пример.

- Какие документы, вышедшие сейчас из обихода, Ленин подписывал собственноручно?

- Не знаю!

- Ну, ну, думать, думать, вспомни фильмы про революцию!

- Не знаю!!

- Ман-да-ты !!

- Ах так! Да сам ты ман-да, старый козел!!!

·

- Зачем Бог изобрел спиртное?

- Чтобы и самые противные девки имели свой шанс (to get laid).

Как тут не вспомнить наше "Не бывает некрасивых женщин, бывает мало водки!". To get laid означает не просто "полежать", а обязательно не одному. Слово ровно той же степени неприличности, что и русское "переспать". Все очень похоже. Повторим: не только руки, ноги и другие органы у американцев работают, как у нас, но и головы.

А вот фразы, являющиеся наиболее возмутительной ложью.

- Я представляю правительство и приехал, чтобы вам помочь!

- Несколько моих лучших друзей - евреи!

- Черные прекрасны! (Популярный лозунг - Black is beautiful.)

И тут у нас есть аналоги - "самые короткие анекдоты". Например:

·

- Что такое "американская мечта"?

- Это миллион черных, плывущих обратно в Африку, с евреем у каждого под мышкой.

Это анекдот не только "национальный", а и политический. Рассуждения на эту тему у них услышишь редко, не как у нас - о "национальной идее". А вот о нашей нацмечте:

Как видите, в целом юмор у нас и за океаном мало чем отличается. Если знаешь жизнь страны - все понятно.

Но главное для нас сейчас: и крепкие, и смешные выражения естественны, взаимосвязаны, взаимодополняемы, а иногда и взаимозаменяемы. Любому языку они функционально необходимы.

1) річ, предмет

2) справа, факт, випадок; обставина, обстановка

3) pl майно, речі (дорожні); багаж

4) pl одяг, предмети одягу; особисті речі

5) їжа; питво

6) pl приладдя, начиння; побутові предмети

7) твір мистецтва (літератури); художній (музичний) твір

8) розповідь; анекдот

9) явище, річ, справа

10) діло

11) щось

12) деталь, особливість

13) щось дуже потрібне (важливе, підхоже, справжнє)

14) дія, вчинок

15) подія

16) істота, створіння

17) розм. у звертанні

* * *

1) річ; предмет

2) pl майно

3) часто pl одяг, предмети одягу

4) їжа; питво

5) pl звичн. пристосування; начиння; предмети побуту

6) твір мистецтва, літератури; творіння

7) річ, явище

8) звичн. pl обставини, стан

9) справа

10) щось, дещо

11) деталь, особливість

12) щось дуже потрібне, важливе, підходяще

13) дія, вчинок

14) імен. створення

15) у сполученні із iм., що йде попереду. презир. потворна, жахлива річ

••

1) збірник висловів (анекдотів)

2) pl вислови, анекдоти; розповіді (про когось)

* * *

1) збірник висловів, анекдотів

2) вислів, анекдот; розповідь ( про кого-небудь)

1. n

1) бот. каштан, каштанове дерево (тж Spanish chestnut, sweet chestnut)

2) каштан (плід)

3) каштановий колір

4) розм. шатенка

5) розм. заяложений анекдот; банальний роман

6) бабка (у коня)

7) розм. гнідий кінь

2. adj

1) каштановий

2) каштанового кольору

3) гнідий (про коня)

4) русявий

* * *

1) бoт. каштан благородний

2) каштан ( плід)

3) каштан, каштанове дерево ( деревина)

4) каштановий колір; шатенка; гнідий ( кінь)

5) бабка ( у коня)

6) кінський каштан

7) банальний, старий анекдот; мотив; роман

8) вiйcьк.; жapг. куля

1) каштановий

2) каштанового кольору; гнідий ( про коня); русявий; каштановий ( про волосся)

1. n

1) нерівна місцевість

2) нерівне поле (гольф)

3) розм. крутий берег з кущами

4) щось грубе на вигляд

5) щось шорстке (негладке)

6) важкий період у житті

7) незавершеність, незакінченість

8) грубіян, хуліган; бешкетник

9) шип (підкови)

2. adj

1) нерівний; шорсткий, шершавий

2) труднопрохідний (про місцевість тощо)

3) грубий

4) необроблений, неочищений

5) невідшліфований

6) неструганий

7) неоштукатурений

8) грубозернистий

9) кошлатий, патлатий, кудлатий; волосатий

10) чорновий

11) приблизний, орієнтовний

12) неотесаний, грубий, неввічливий

13) розм. непристойний

14) галасливий

15) бурхливий, розбурханий (про море)

16) різкий, поривчастий (про вітер)

17) суворий (про клімат)

18) неприємний, різкий (про клімат)

19) терпкий (про вино)

20) сильний, різкий, грубий

21) тяжкий, важкий

22) гіркий

23) позбавлений комфорту; суворий (про життя)

24) фон. що вимовляється з придихом (про звук)

3. adv

1) грубо, брутально

2) нерівно; шорстко

3) невідшліфовано

4) неочищено; необроблено

5) приблизно, орієнтовно

6) непристойно

7) галасливо

8) різко; поривчасто

9) суворо

10) неприємно

11) гірко

4. v

1) робити шорстким, грубим

2) ставати шорстким; грубішати

3) допускати грубість

4) кошлати, куйовдити (волосся)

5) хвилювати, брижити

6) хвилюватися, вкриватися брижами (про море)

7) підковувати на шипи

8) об'їжджати (коня)

* * *

1) нерівна місцевість; "бур'ян", нерівна частина поля ( гольф)

2) щось грубе на вигляд; щось шорсткувате, нерівне

3) важкий період у житті

4) необробленість, незакінченість, незавершеність

5) необрушений рис

6) хуліган, бешкетник

7) шип ( підкови)

1) нерівний, шорсткуватий; шорсткий; важкопрохідний ( про місцевість)

2) грубий

3) необроблений; неопрацьований; неочищений

4) кошлатий

5) чорновий

6) приблизний

7) грубий; неотесаний, грубуватий; нечемний, брутальний; різкий (нaпp., про відповідь)

8) cл. непристойний

9) галасливий, забіякуватий; буйний; який хуліганить

10) бурхливий ( про море); різкий, рвучкий ( про вітер); суворий ( про клімат)

11) який ріже слух, неприємний

12) терпкий ( про вино)

13) сильний, різкий; грубий

14) важкий, некваліфікований, чорний ( про роботу)

15) важкий, гіркий

16) суворий, позбавлений комфорту ( про життя)

17) гpaм. який вимовляється з придихом ( про звук)

1) робити шорсткуватим, грубим; ставати шорсткуватим; грубіти

2) допускати брутальність ( у розмові); допускати грубіість стосовно супротивника ( футбол)

3) куйовдити, скуйовджувати ( волосся)

4) хвилювати; брижити, вкривати брижами ( про море); хвилюватися, вирувати, бушувати ( про море)

5) підковувати на шипи

6) aвcтpaл. об'їжджати ( коня)

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

1. прил. интересный; возбуждающий интерес, занимательный, любопытный

2. прил. забавный, потешный

3. сущ. интересное, любопытное

4. сущ. потеха, забава

5. нар. интересно, любопытно

6. нар. забавно, потешно

7. прил. перен. удобный

8. нар. перен. удобно

1. прил. интересный; возбуждающий интерес, занимательный, любопытный. Оҥай ойлымаш интересный рассказ; оҥай сӱ рет интересная картина.

□ Моткоч оҥай омо кончыш. А. Юзыкайн. Приснился очень интересный сон. Тудо (Левентей кугыза) пеш оҥай еҥ. С. Чавайн. Дед Левентей очень интересный человек.

2. прил. забавный, потешный. Оҥай йоча забавный ребёнок; оҥай историй забавная история; оҥай анекдот забавный анекдот.

□ Но кунам, могай колызо але пычалзе тӱ рлӧ оҥай случайым каласкалаш ок йӧ рате? «Ончыко». Но когда, какой рыбак или охотник не любит рассказывать про забавные случаи?

3. сущ. интересное, любопытное. Оҥайым ужаш видеть интересное.

□ Пӧ ръеҥ, очыни, ала-мом оҥайым каласкала, мутшо ныжылгын, вӱ дла йога. Г. Чемеков. Мужчина, наверное, рассказывает что-то интересное, плавная речь течёт, как вода. Левентей кугыза нерген пеш оҥайым ойлат. С. Чавайн. Про деда Левентея говорят очень любопытное.

4. сущ. потеха, забава. Оҥайлан ойлышташ говорить для потехи.

□ Чулым якут ойла тӱ рлӧ оҥайым. М. Емельянов. Шустрый якут говорит разное потешное.

5. нар. интересно, любопытно. Оҥай каласкалаш интересно рассказывать.

□ Кӧ Кузе мошта, туге танцеватла. Ик шот дене, нуным ончаш оҥаяк. Г. Чемеков. Кто как может, так танцует. Одним словом, инте-ресно на них смотреть. Оҥай: молан тушко письма куд кече кая, а тышке арня эртымек иже пӧ ртылеш. П. Корнилов. Любопытно: почему туда письмо доходит за шесть дней, а сюда идёт более недели.

6. нар. забавно, потешно. (Унавий:) Муралтем гын, муралтем. А оҥай шокта гын, ит воштыл вара. Д. Орай. (Унавий:) Если надо спеть, то спою. Если получится забавно, то не смейся. – Оҥай коятат, вот тудлан лоргем, – ынде йӱ кшым кугемдыш (Сулий). А. Юзыкайн. – Потешно выглядишь, вот и смеюсь, – повысила голос Сулий.

7. прил. перен. удобный. Элнет воктене, пич чодыраште, оҥай вереш Эрмак-разбойник пыжашым ыштен: кугу корно дене шергакан сатум наҥгайымым орола. С. Чавайн. Около Илети, в тёмном лесу, в удобном месте свил своё гнездо Эрмак-разбойник: ждёт, когда по большаку повезут дорогой товар.

8. нар. перен. удобно. – Шикш ок лий, тудыжак пеш оҥай. Але марте шикш чыла пашам локтыльо, ынде шикш деч утлышым, – шонкала. М. Шкетан. – Дыма не будет, это-то очень удобно. До сих пор всё дело портил дым, теперь от дыма я избавился, – думает.